Home

Для професіоналів

Концепція профорієнтаційного консультування, покладена в основу проекту Magellano, виходить з того факту, що серед безлічі проблем, з якими люди стикаються у своєму повсякденному житті, є і так звані «професійні проблеми». До них відноситься стан нерішучості у ситуації, коли потрібно прийняти рішення, що часто викликає тривожність, стан пригніченості і, в кінцевому рахунку, призводить до нездатності прийняти рішення, особливо у складних ситуаціях.

Скрізь, де стоїть проблема вибору, існує безліч можливих адекватних варіантів рішення, кожен з яких має свої переваги і недоліки, як для самої особистості, так і для значущих осіб, з якими вона контактує. Навіть якщо одне рішення розглядається як оптимальне (у виборі університетської спеціальності, професійного навчання або місця робота), не можна гарантувати, що воно насправді сприятиме особистій реалізації.

Рішення професійної проблеми включає пізнавальні, емоційні, поведінкові елементи, аспекти відносин, а також передбачає залучення комплексу процесів, у тому числі:

  • діагностика стану нерішучості;
  • аналіз причин цього стану;
  • формулювання і знаходження варіантів дій;
  • вибір одного з цих варіантів для досягнення стану максимальної визначеності рішення і суб'єктивної безпеки.

З цієї точки зору, проблема вибору професії може вважатися вирішеною, коли вибір професії зроблений з безлічі можливих варіантів, і коли ефективність профорієнтаційного консультування можна оцінити по тому, наскільки успішно воно сприяє процесам прийняття рішення.

Профорієнтаційне консультування означає допомогу в створенні таких умов, які стимулюватимуть всебічну самооцінку, сприятимуть розумінню «законів» так званої професійної реалізації, і в кінцевому рахунку, розвиватимуть здібності індивідуума до вирішення проблем, що означає вміння працювати з інформацією і задіяти процеси, необхідні для досягнення його цілей.

Таким чином профорієнтація повинна розглядатися, як комплекс дій, спрямованих на «надання допомоги та підтримку людей у процесі збору, обробки та використання навчальної та професійної інформації, а також у плануванні та реалізації її рішень».

Складові та необхідні умови профорієнтації:

  • постановка завдань і цілей;
  • потреба і бажання досягти певних результатів;
  • бажання домогтися змін і поліпшення своєї ситуації;
  • прагнення робити вибір і визначати курс.

Коли у людей є можливість і необхідність робити вибір, вони також повинні займати активну позицію. Дійсно, з чисто психологічної точки зору можна констатувати, що зовнішня орієнтація не має сенсу, оскільки, незважаючи на наявність чітких вказівок, лише сам індивідуум повинен вживати дії, вкладати енергію для того, щоб почати, підтримувати і завершити рух до наміченої мети.

З цієї точки зору, основним предметом уваги фахівця по орієнтації є, по суті, заохочувати особисту активність так, щоб індивідууми самостійно направляли себе, використовуючи навички у постановці та досягненні цілей, яким їх навчили.

Однак здатність орієнтувати себе також припускає наявність відповідних навичок, можливостей, вихідних даних та інформації, для роботи з якими потрібен свій комплекс заходів. У той же час, далеко не всі в рівній мірі володіють цими даними і деяким людям може знадобитися навчання і «практика». Крім того, на деяких життєвих етапах (наприклад, в дитячому та підлітковому віці) ці здібності можуть бути недостатньо розвинені, а в певних ситуаціях (наприклад, наявність вроджених вад або інвалідність) або під впливом зовнішніх факторів (складні обставини, втрата роботи, необхідність перекваліфікації або переїзду) можуть виявитися менш ефективними і функціональними (Soresi, 2000).

Ці судження великою мірою відображають образ думок і переконання вчених, які протягом багатьох років вивчали фактори, що впливають на вибір людей і взаємозалежності між цими факторами. Наприклад, такі дослідники, як Петерсон зі співавторами і Реардон зі співавторами (Peterson et al., 1996, 1997; Reardon et al., 2000) провели всебічний аналіз ключових факторів, що впливають на рішення «професійної проблеми» і дали опис станів нерішучості. Вони простежили роль різних чинників, включаючи адекватну самооцінку та оцінку ринкових умов, а також здатність співвідносити свої особистісні особливості з вимогами різних професій. Вони підкреслюють важливість здатності ставити перед собою професійні цілі і володіти адекватними стратегіями для досягнення цих цілей у процесі професійного розвитку.

Є також дані досліджень, в основі яких лежить поняття соціально-пізнавальної перспективи, згідно з яким люди є активними «авторами» власного професійного зростання, і в якому особливо підкреслюється роль користувачів орієнтаційних послуг, які допомагають собі зробити правильний вибір і досягти надалі професійних результатів.

Їхні переконання відіграють фундаментальну роль в даному процесі, і вони не є «переважно мазунами (або навпаки, жертвами) внутріпсихічних, особистісних або ситуаційних сил, часто виявляють гнучкість у своїй поведінці, здатність її коректувати та покращувати" (Lent, Brown e Hackett, 1996. , стор. 373).

З цієї точки зору, якщо в процесі професійного розвитку потрібно враховувати можливі перешкоди (внутрішні та зовнішні), що заважають вибору, змінам і зростанню, то функцією орієнтаційної практики є виявлення і усунення цих перешкод.

Слід згадати також ряд наукових робіт по соціальному біхевіоризму, посилкою для яких є той факт, що людина, що приймає рішення, діє не ізольовано від соціального оточення, в якому вона знаходиться, рішення приймається під впливом середовища, в якому вона знаходиться.

Для прийняття важливих рішень людям досить часто, якщо не завжди (хіба що їм властиві проблеми нерішучості) потрібно взаємодіяти з оточуючими. Як підкреслюють ці дослідники, в ухваленні рішення істотну роль відіграють соціальні навички, оскільки вони дозволяють збирати необхідну інформацію, перевіряти і співвідносити різні думки і точки зору авторитетних осіб, розпізнавати очікування людей, "мають вагу", знаходити заохочення і підтримку для вирішення поточних завдань і справлятися з тиском і втручанням оточуючих людей.

Нарешті, після того як рішення прийняте, враховуючи що воно може мати також наслідки для інших, потрібно вміти переконати опонентов в його виправданості. Важливо вміти знаходити прихильників, які будуть підтримувати наші рішення, а також враховувати вимоги інших людей. (Nota, 1999).

На закінчення відзначимо, що в основі даної роботи лежать досягнення педагогічної науки, оскільки на наше переконання, ориентационное консультування не повинна обмежуватися суто діагностичними та інформативними функціями. На практиці часто виникає необхідність активного впливу (тобто педагогічного втручання), спрямованого на поглиблення навичок і здібностей, необхідних як для вибору університетської спеціальності, так і професії.